КОЛИ ДОКАЗ ВАЖИТЬ БІЛЬШЕ ЗА РУЇНИ: ЯК БІЗНЕСУ НЕ ВТРАТИТИ КОМПЕНСАЦІЮ ПІСЛЯ ОБСТРІЛІВ

Однією з послуг Одеської РТПП є фіксація та оцінка збитків, завданих бізнесу внаслідок війни. У нинішніх умовах правильне документування руйнувань стає ключовим фактором для подальшого отримання компенсації.

Війна залишає після себе не лише руйнування, а й майбутні юридичні процедури. Для бізнесу кожен пошкоджений склад чи виробництво — це потенційна вимога про компенсацію збитків. Практика показує: частину відшкодування компанії втрачають через помилки у перші дні після події. Те, що виглядає очевидним, у правовому полі потребує чітких та системних доказів.

Перша рекомендація — зафіксувати сам факт події максимально точно.

Необхідно перевірити правильність адреси об’єкта, дати та часу, опису руйнувань у документах служб, що працюють на місці. Варто отримати копії актів або довідок і переконатися, що в них немає помилок у назві компанії, формі власності чи характеристиках об’єкта.

Друга рекомендація — підтвердити, що саме було на об’єкті.

Заздалегідь або одразу після події потрібно зібрати документи на майно: інвентарні відомості, договори, технічні паспорти, накладні, акти приймання-передачі. Після інциденту доцільно провести позапланову інвентаризацію та оформити її результат внутрішніми документами — саме вони формують основу доказів збитків.

Третя рекомендація — робити системну фото- та відеофіксацію.

Знімати загальні плани об’єкта, зони ураження, деталі конструкцій, обладнання та залишків майна. Важливо зберігати геолокацію, дату створення файлів і супровідні описи. Фото повинні відповідати на питання: що саме зображено і яке це майно.

Четверта рекомендація — залучати експертів якомога раніше.

Висновки сертифікованих будівельних та товарознавчих експертів дозволяють перейти від візуального огляду до юридично значущої оцінки. Саме експертні звіти визначають ступінь пошкодження, придатність активів до використання та попередній розмір шкоди.

П’ята рекомендація — формувати доказовий пакет, а не накопичувати файли.

Матеріали потрібно структурувати: документи про подію, підтвердження майна, результати інвентаризації, фото- та відеофіксація, експертні висновки, бухгалтерські документи. Логічний зв’язок між ними формує позицію компанії у спорах.

Шоста рекомендація — не відкладати документування.

Перші дні після події є критичними: з часом змінюється стан об’єкта, втрачаються деталі і зменшується доказова сила матеріалів. Первинна фіксація майже завжди має більшу юридичну вагу, ніж відновлена пізніше.

Важливо розуміти, що правильно зібрані документи потрібні не лише для судів. Вони використовуються у спорах зі страховиками, для підтвердження форс-мажору, списання або консервації активів, отримання фінансування, переговорів з інвесторами та участі у міжнародних компенсаційних механізмах.

У сучасних умовах документування шкоди стало частиною стратегії бізнесу. Компанії, які діють системно одразу, формують сильну позицію і зберігають можливість повноцінного відшкодування. Ті, хто відкладає або діє хаотично, ризикують втратити частину вимог ще до початку процедур.

Висновок простий: недостатньо зазнати збитків — їх потрібно довести. І цей процес починається у перші дні після події, коли бізнес ще реагує на руйнування, але вже фактично працює над майбутньою компенсацією та відновленням.

Михайло Непран — перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України.

Олександр Шейко — координатор напрямку фіксації та оцінки збитків ТПП України.

Світлана Волкова — віцепрезидент Одеської РТПП.